Список позначень у фізиці





Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Формула Ейнштейна на хмарочосі Тайбей 101.

Список позначень у фізиці включає позначення понять у фізиці з шкільного та університетського курсів. Також включені і загальні математичні поняття та операції для того, щоби уможливити повне прочитання фізичних формул.

Для позначень фізичних величин та понять у фізиці використовуються літери латинської та грецької абеток, а також кілька спеціальних символів та діактричних знаків. Оскільки кількість фізичних величин більша за кількість літер в латинській та грецькій абетках, одні й ті самі літери використовуються для позначенні різних величин. Для деяких фізичних величин прийнято декілька позначень (наприклад для енергіїшвидкостідовжини та інших) для того, щоби запобігти плутанині з іншими величинами в даному розділі фізики.

Позначення фізичних величин міжнародно стандартизовані нормою ISO 80000 Міжнародної Організації зі Стандартизації[1].

Шрифт[ред. | ред. код]

В друкованому тексті математичні позначення, що використовують латиницю, прийнято писати курсивом. Назви функцій, а також цифри та грецькі літери залишають прямими. Літери також можуть бути записані різними шрифтами для того, щоби розрізняти природу величин або математичних операцій. Зокрема прийнято позначати жирним шрифтом векторні величини, а тензорні величини — рубленим шрифтом. Іноді також для позначення використовується готичний шрифтІнтенсивні величини зазвичай позначаються малими, а екстенсивні — великими літерами.

Позначення одиниць вимірювання, які утворені від прізвищ науковців (наприклад, ОмДжВт та інші) пишуться з великої літери, а всі решта — з малої.

Латинська[ред. | ред. код]

Через історичні причини, багато з позначень, що використовують латинські літери, походять від першої літери слова для позначення поняття іноземною мовою (здебільшого латинською, англійською, французькою та німецькою). Коли такий зв'язок відомий, це позначено в дужках. При цьому, жирним шрифтом виділена літера, від якої ймовірно походить символ для фізичної величини. Систематична етимологія позначень фізичних величин є мало дослідженою, в цій статті використано версії походження позначень Володимира Бобильова[2].

Серед латинських літер для позначень фізичних величин практично не вживається літера , особливо як мала літера ймовірно через свою схожість у написанні з нулем для запобігання непорозумінням. Часто для позначення змістовно пов'язаних величин використовуються сусідні літери абетки, наприклад декартові координати x, y, z, квантові числа j, k, l, m, n, одиничні вектори i, j, k.

СимволЗначення та походження
площа (лат. area), векторний потенціал[3]робота (нім. Arbeit або фр. action), амплітуда (лат. amplitudo), параметр виродженняробота виходу (нім. Austrittsarbeit), коефіцієнт Ейнштейна для спонтанного випроміненнямасове число
прискорення (лат. acceleratio), амплітуда (лат. amplitudo), активність (лат. activitas), коефіцієнт температуропровідності (лат. alignment), обертальна здатністьрадіус Бора
вектор магнітної індукції[3]баріонний заряд (англ. baryon number), питома газова сталавіріальний коефіцієнтфункція Брілюена[en] (англ. Brillion function), ширина інтерференційної смуги (нім. Breite), яскравістьстала Керракоефіцієнт Ейнштейна для вимушеного випроміненнякоефіцієнт Ейнштейна для поглинанняобертальна стала молекуликраса (англ. beauty)
вектор магнітної індукції[3]красивий кварк (англ. beauty/bottom quark), стала Віна[ru]ширина (нім. Breite або англ. breadth)
ємність (англ. capacitance), теплоємність (англ. heat capacity), константа інтегрування (лат. constans), чарівність (англ. charm), коефіцієнти Клебша-Гордана (англ. Clebsch–Gordan coefficients), стала Коттона-Мутона (англ. Cotton–Mouton constant), кривина (лат. curvatura)
швидкість світла (лат. celeritas lucis), швидкість звуку (лат. celeritas soni), теплоємність (англ. heat capacity), чарівний кварк (англ. charm quark), концентрація (англ. concentration), перша радіаційна сталадруга радіаційна стала
вектор електричної індукції[3] (англ. electric displacement field), коефіцієнт дифузії (англ. diffusion coefficient), оптична сила (англ. dioptric power), коефіцієнт проходженнятензор квадрупольного електричного моментукутова дисперсія спектрального приладулінійна дисперсія спектрального приладукоефіцієнт прозорості потенційного бар'єруде-плюс мезон (англ. D meson), де-нуль мезон (англ. D meson), діаметр (лат. diametrosдав.-гр. διάμετρος)
відстань (лат. distantia), діаметр (лат. diametrosдав.-гр. διάμετρος), диференціал (лат. differentia), нижній кварк (англ. down quark), дипольний момент (англ. dipole moment), період дифракційної ґраткитовщина (нім. Dicke), відносна густина (англ. density або нім. Dichte)
енергія (лат. energīa), напруженість електричного поля[3] (англ. electric field), електрорушійна сила (англ. electromotive force), магніторушійна силаосвітленість (фр. éclairement lumineux), випромінювальна здатність тіламодуль Юнга
2.71828… (англ. exponentia), електрон (лат. electronгрец. ηλεκτρόνιο), елементарний електричний заряд (англ. elementaty electric charge), константа електромагнітної взаємодії
сила (лат. fortis), стала Фарадея (англ. Faraday constant), вільна енергія Гельмгольца (нім. freie Energie), атомний фактор розсіяннятензор електромагнітного полямагніторушійна силамодуль зсуву
частота (лат. frequentia), функція (лат. functia), леткість (нім. Flüchtigkeit), сила (лат. fortis), фокусна відстань (англ. focal length), сила осцилятора
гравітаційна стала (англ. gravitational constant), тензор Ейнштейнавільна енергія Гіббса (англ. Gibbs free energy), метрика простору-часувіріалпарціальна мольна величинаповерхнева активність адсорбатамодуль зсувуповний імпульс поляглюон (англ. gluon), константа Ферміелектрична провідністьквант провідностівага (нім. Gewichtskraft)
прискорення вільного падіння (англ. gravitational acceleration), глюон (англ. gluon), множник Ландефактор виродженнявагова концентраціягравітон (англ. graviton), константа калібраційної взаємодії
напруженість магнітного поля[3]еквівалентна дозаентальпія (англ. heat contents або від грецької літери «ета», H — ενθαλπος[4]), гамільтоніан (англ. Hamiltonian), функція Ганкеля (англ. Hankel function), функція Гевісайда (англ. Heaviside step function), бозон Гіггса (англ. Higgs boson), експозиціяполіноми Ерміта (англ. Hermite polynomials)
висота (нім. Höhe або англ. height), стала Планка (нім. Hilfsgröße[5]), спіральність (англ. helicity), глибина
сила струму (фр. intensité de courant), інтенсивність звуку (лат. intēnsiō), інтенсивність світла (лат. intēnsiō), сила світламомент інерції (лат. inertia), вектор намагніченостіізоспін (англ. isospin)
уявна одиниця (лат. imaginarius), одиничний вектор
густина струмумомент імпульсуфункція Бесселямомент інерціїполярний момент інерції перерізувнутрішнє квантове числообертальне квантове числосила світлаJ/ψ-мезон
уявна одиниця[6]густина струмуодиничний векторвнутрішнє квантове число4-вектор густини струму
каони (англ. kaons), термодинамічна константа рівновагикоефіцієнт електронної теплопровідності металівмодуль всебічного стискумеханічний імпульсстала Джозефсона
коефіцієнт (нім. Koeffizient), стала Больцманатеплопровідністьхвильове числоодиничний вектор
момент імпульсуіндуктивністьфункція Лагранжа (англ. Lagrangian), класична функція Ланжевена (англ. Langevin function), число Лоренца (англ. Lorenz number), рівень звукового тискуполіноми Лагерра (англ. Laguerre polynomials), орбітальне квантове числояскравість (англ. luminance), лептонний заряд (англ. lepton number)
довжина (англ. length), довжина вільного пробігу (англ. length), орбітальне квантове числорадіаційна довжина
момент сили (англ. moment of force), вектор намагніченості (англ. magnetization), обертальний моментчисло Махавзаємна індуктивністьмагнітне квантове числомолярна маса
маса (лат. massa), магнітне квантове число (англ. magnetic quantum number), магнітний момент (англ. magnetic moment), ефективна маса (лат. massa), дефект маси (лат. massa), маса Планка (лат. massa)
кількість (лат. numerus), стала Авогадро (лат. numerus), число Дебая (лат. numerus), повна потужність випроміненнязбільшення оптичного приладу, потужність, концентраціякількість речовини
показник заломленнякількість речовининормальний вектородиничний векторнейтрон (англ. neutron), кількість (лат. numerus), основне квантове число (лат. numerus), частота обертанняконцентраціяпоказник політропиСтала Лошмідта (лат. numerus)
початок координат (лат. origo)
потужність (лат. potentia), тиск (лат. pressio), поліноми Лежандравага (лат. pondus), сила тяжіння (лат. pondus), ймовірність (лат. probabilitas), поляризовністьймовірність переходу (лат. probabilitas), 4-імпульс
імпульс (лат. petere), протон (англ. proton), дипольний моментхвильовий параметр, тиск
електричний заряд (англ. quantity of electricity), кількість теплоти (англ. quantity of heat), узагальнена силадобротність (англ. quality factor), нульовий інваріант Аббеквадрупольний електричний момент (англ. quadrupole moment), енергія ядерної реакції
електричний заряд (англ. quantity of electricity), узагальнена координатакількість теплоти (англ. quantity of heat), ефективний заряддобротність (англ. quality factor)
електричний опір (англ. resistance), газова стала (фр. rapport), стала Ридберґа (англ. Rydberg constant), стала фон Клітцингакоефіцієнт відбиття (англ. reflection coefficient), опір випромінення (англ. resistance), роздільна здатність (англ. resolution), світимістьпробіг частинкивідстань
радіус (лат. radius), радіус-вектор (лат. radius), радіальна полярна координата (лат. radius), питома теплота фазового переходупитома теплота плавленняпитома рефракція (лат. rēfractiō), відстань
площа поверхні (англ. surface area), ентропія[7]діяспін (англ. spin), спінове квантове число (англ. spin quantum number), дивність (англ. strangeness), головна функція Гамільтонаматриця розсіяння (англ. scattering matrix), оператор еволюціївектор Пойнтінга
переміщення (італ. spostamento або англ. space), дивний кварк (англ. strange quark), шляхпросторово-часовий інтервал (англ. spacetime interval), оптична довжина шляху
температура (лат. temperātūra), період (лат. tempus), кінетична енергіякритична температуратермперіод напіврозпадукритична енергіяслабкий ізоспін
час (лат. tempus), правдивий кварк (англ. true/top quark), правдивість (англ. topness/truth), планківський час
напругавнутрішня енергія (лат. unio[8]), потенційна енергіявектор Умовапотенціал Леннард-Джонсапотенціал Морзе4-швидкість
верхній кварк (англ. up quark), швидкість[9]рухливістьпитома внутрішня енергіягрупова швидкість
об'єм (лат. volumen), напруга (англ. voltage), потенційна енергіявидність смуги інтерференціїстала Верде (англ. Verdet constant)
швидкість (лат. vēlōcitās), фазова швидкість (лат. vēlōcitās), питомий об'єм
механічна робота (англ. work), робота виходуW бозоненергіяенергія зв'язку атомного ядрапотужність
швидкістьгустина енергіїкоефіцієнт внутрішньої конверсіїприскорення
реактивний опірпоздовжнє збільшенняX заряд (англ. X charge)
зміннапереміщеннядекартова координатамолярна концентраціястала ангармонічностівідстань
гіперзарядсилова функціялінійне збільшеннясферичні функціїслабкий гіперзаряд
декартова координата
імпедансZ бозонатомний номер або зарядове число ядра (нім. Ordnungszahl), статистична сума (нім. Zustandssumme), вектор Герцавалентність, повний опіркутове збільшенняхвильовий опір вакууму
декартова координата

Позначення з кількома літерами[ред. | ред. код]

Для позначення деяких понять іноді використовують декілька літер або і окремі слова чи абревіатури. Так, стала величина у формулі позначається часто як const. Диференціал позначається малою літерою d перед назвою величини, наприклад dx.

Латинські назви математичних функцій та операцій, які часто використовуються у фізиці:

СимволЗначення
curlротор в англомовній літературі
divдивергенція
gradградієнт
limграниця
rectпрямокутна функція
rotротор
sgn, signsignum-функція
sincфункція sinc

Грецька абетка[ред. | ред. код]

Докладніше: Грецька абетка

В багатьох випадках позначення грецькими літерами має фонетичне походження коли для величини вибирається грецька літера, яка звучить схоже на першу літеру в назві величини не грецькою мовою.

Великі грецькі літери, які у написанні схожі на латинські літери () дуже рідко використовуються.

СимволЗначення
коефіцієнт теплового розширенняальфа-частинкикут (лат. angulus), стала тонкої структурикутове прискорення (лат. acceleratio), матриці Діракакоефіцієнт розширеннястехіометричний коефіцієнтполяризовністькоефіцієнт тепловіддачікоефіцієнт дисоціаціїпитома термоелектрорушійна силакут Махакоефіцієнт поглинаннянатуральний показник поглинання світластупінь чорноти тіластала затухання
кутбета-частинки, швидкість частинки поділена на швидкість світлакоефіцієнт квазіпружної силиматриці Дірака, ізотермічна стисливість, адіабатична стисливістькоефіцієнт затуханнякутова ширина смуг інтерференціїкутове прискорення
гамма-функціясимволи Крістофеляфазовий простірвеличина адсорбціїциркуляція швидкостіширина енергетичного рівнястала затухання
кутфактор Лоренцафотонгамма-променіпитома вагаматриці Паулігіромагнітне співвідношеннятермодинамічний коефіцієнт тискукоефіцієнт поверхневої іонізаціїматриці Дірака
зміна величини (напр. ), оператор Лапласадисперсіяфлуктуаціяступінь лінійної поляризаціїквантовий дефект
невелике переміщеннядельта-функція Діракадельта Кронекеракоефіцієнт затухання
електрична сталакутове прискоренняодиничний антисиметричний тензоренергіямолярний коефіцієнт поглинання
Дзета-функція Рімана
коефіцієнт корисної дії (англ. efficiency), динамічний коефіцієнт в'язкостіметричний тензор Мінковськогокоефіцієнт внутрішнього тертяв'язкістьфаза розсіянняета-нуль мезон
статистична температура (лат. temperatura), точка Кюрітермодинамічна температура (лат. temperatura), момент інерціїфункція Гевісайда
кут до осі X в площині XY в сферичній та циліндричній системах координат, потенційна температура (лат. temperatura), температура Дебая (лат. temperatura), кут нутаціїнормальна координатаміра змочуваннякут Каббібокут Вайнберга
коефіцієнт екстинкціїпоказник адіабатимагнітна сприйнятливість середовищапарамагнітна сприйнятливістьжорсткість при крученні
космологічна сталабаріоноператор Лежандралямбда-гіперонлямбда-плюс-гіперон
довжина хвилі (англ. wavelength), питома теплота плавленнялінійна густина (англ. linear density), середня довжина вільного пробігукомптонівська довжина хвилівласне значення оператораматриці Гелл-Мана
коефіцієнт тертяв'язкість відносна (лат. moratorius), магнітна проникністьмагнітна сталахімічний потенціалмагнетон Борамюонзведена масамолярна масакоефіцієнт Пуассонаядерний магнетон (англ. magneton)
частотанейтринокінематичний коефіцієнт в'язкості (лат. viscosus), стехиометричний коефіцієнт (англ. number), число молів, ларморова частотаколивальне квантове число
великий канонічний ансамбльксі-нуль-гіперонксі-мінус-гіперон
довжина когерентності
добутоккоефіцієнт Пельтьєвектор Пойнтінга
3.14159…пі-зв'язокпі-плюс мезонпі-нуль мезон
питомий опіргустинагустина зарядурадіус в полярній системі координатсферичній та циліндричній системах координат, матриця густинигустина ймовірності
оператор сумуваннясігма-плюс-гіперонсігма-нуль-гіперонсігма-мінус-гіперон
електропровідністьнапруженнястала Стефана-Больцманаповерхнева густина (англ. surface density), поперечний переріз реакціїсігма-зв'язоксекторна швидкістьповерхневий натяг (англ. stress), питома фотопровідністьдиференційний переріз розсіяннястала екрануваннятовщинаматриці Паулі
час життя (лат. tempus), тау-лептон, інтервал часу, час життя, періодлінійна густина зарядівкоефіцієнт Томсоначас когерентностіматриці Паулі, тангенційний вектор
Y-бозон
магнітний потік (англ. flow), потік електричного зміщенняробота виходув'язьдисипативна функція Релеявільна енергія Гіббсапотік енергії хвиліоптична силасвітловий потік (англ. flow), квант магнітного потоку (англ. flow)
кутелектростатичний потенціалфазахвильова функція, кут, потенціал гравітаційного поляпотенціал поля масових силоптична сила
X-бозон
частота Рабітемпературопровідністьдіелектрична сприйнятливістьспінова хвильова функція
хвильова функціяапертура інтерференції
хвильова функціяфункція струменю
омтілесний кут, кількість можливих станів статистичної системи, омега-мінус-гіперонкутова швидкість прецесіїмолекулярна рефракціяциклічна частота
кутова частотамезонймовірність стануларморова частота прецесіїборівська частотатілесний кутшвидкість течії

Кирилиця[ред. | ред. код]

Кириличні літери зараз дуже рідко використовуються для позначення фізичних величин, хоча раніше частково застосовувалися у російськомовній науковій традиції. Одним прикладом використання кириличної літери в сучасній міжнародній науковій літературі є позначення інваріанта Лагранжа літерою ЖГребінець Дірака іноді позначають літерою Ш через візуальну схожість графіка функції на форму літери.

Спеціальні символи[ред. | ред. код]

СимволЗначення
оператор Гамільтона
дивергенція
ротор
даламбертіан
векторний добуток
тензорний добуток
часткова похідна
зведена стала Планка
!факторіал
слеш-позначення Фейнмана
зовнішній добуток
інтеграл від a до b
інтеграл по контуру
Øдіаметр

Дужки[ред. | ред. код]

В круглих дужках зазначається одна або декілька змінних, від яких залежить фізична величина. Наприклад, f(x, y) означає що величина f є функцією x та y.

СимволЗначення
векторний добутоккомутатор між двома операторамидужка Паєрлза
скалярний добуток
бра-кет нотаціясередня величина
дужки Пуассона
модуль
норма

Діактричні знаки[ред. | ред. код]

Діактричні знаки додаються до фізичної величини для позначення її певної відмінності. Нижче діактричні знаки додані для прикладу до літери x.

СимволЗначення
перша похідна по часу в нотації Ньютона
друга похідна по часу в нотації Ньютона
перша похідна
друга похідна
векторна величина
векторна величина в текстах з обмеженими типографічними можливостями (напр. на друкарській машинці)
середня величинаантичастинка, комплексно спряжене
оператор
підкреслює відмінність величини від попередньо вжитої
оператор народження
ермітово спряжений оператор
Åангстрем

Нижні та верхні індекси[ред. | ред. код]

Позначення фізичних величин часто мають нижній, верхній, або обидва індекси. Зазвичай нижній індекс позначає характерну ознаку величини, наприклад її порядковий номер, тип, проєкцію тощо. Верхній індекс позначає степінь окрім випадків коли величина є тензором.

Графічні позначення[ред. | ред. код]

Фейнманівська діаграма народження електрон-позитронної пари.

Для наочного позначення фізичних процесів та математичних операцій використовуються графічні позначення такі як Фейнманівські діаграмиспінові мережі та графічні позначення Пенроуза.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Приєднуйтесь